Іван Гаврилюк
Іван Ярославович Гаврилюк — український політик, актор театру та кіно, режисер.Член Спілки кінематографістів України. Народний артист України. Грав у народному театрі. Був актором Львівського театру ім. Заньковецької, у 1970 році закінчив кінофакультет КДІТМ імені І. К. Карпенка-Карого (курс Артура Войтецького). У кіно Гаврилюк почав зніматись ще під час навчання в театральному інституті, з 1967 року. Дебютував у ролі Іванка в драмі Бориса Івченка «Анничка». Першою великою роботою стала головна роль в історичній драмі «Хліб і сіль» після закінчення інституту. З 1973 року Іван Гаврилюк — актор кіностудії ім. О.Довженка. З 1986 року Іван Гаврилюк — художній керівник кіновідео-об'єднання «Україна». Працював на студії Лариси Роднянської «Контакт» — актором, сценаристом і режисером. Він створив дві ліричні документальні стрічки: «Місто Коломия» та «Прикарпаття. Гори і доли» (разом з Тимуром Залоєвим). З 1991 року — генеральний директор кінофірми «Воля XX». Президент кінофестивалю «Бригантина». З 1997 року — актор, режисер, сценарист, кіностудія «Контакт». У 2002 році Іван Гаврилюк після тривалої перерви знявся в серіалі Анатолія Матешко «Критичний стан».
Відомий за
- Бронзовая птица (1975)
- Джура - охотник из Мин-Архара (1985)
- Захар Беркут (1972)
- Новые сказки Шахерезады (1987)
- ...которого любили все (1982)
- Анничка (1969)
- Данило - князь Галицький (1987)
- Новосілля (1974)
- Ати-бати, йшли солдати (1976)
- Вавилон ХХ (1980)
- Після ярмарку (1973)
- Ich will euch sehen (1978)
- Всі докази проти нього (1975)
- Choď a nelúč sa (1979)
- Чорна Долина (1990)
- Повернення Баттерфляй (1983)
- Дума о Ковпаке: Карпаты, Карпаты... (1978)
- Последняя ночь Шахерезады (1988)
- Иду к тебе... (1970)
- Чотири листи фанери або Два вбивства у барі (1992)